Прості (бюджетні) проекти

     Бюджетними в галузі автозвуку звикли називати недорогі проекти початкового рівня. Звичайно, у кожного свій початковий рівень. Але я пропоную відштовхуватись від основної відправної точки - класичної повноцінної системи "фронт + сабвуфер" у всіх можливих варіантах її виконання.
     В ідеальному варіанті це буде mp3-ресівер, двох- чи трьохкомпонентна акустична система, обов`язково правильно встановлена, тобто, з дотримання технології монтажу, сабвуфер та чотириканальний підсилювач, до якого усі акустичні компоненти і будуть під`єднані. Це дозволить отримати систему, здатну достатньо повноцінно справитись з більшістю музичних композицій. Звичайно, ніхто не очікує від апаратури початкового рівня ідеально точного тембрального балансу, цілком рівної амплітудно-частотної характеристики, але забезпечити комфортне, хороше звучання можна. І основним тут є не стільки вибір компонентів, скільки, власне, їх правильне встановлення. Загострюю на цьому увагу тому, що саме в недорогих проектах на цьому звикли економити. На практиці виходить краще, навіть якщо купити апаратуру трохи дешевшу, але виділити більше коштів на якісний монтаж акустики.
     Якщо говорити про економію, то можна удешевити систему, замінивши 4-канальний підсилювач двоканальником чи моноблоком, до якого буде підключений лише сабвуфер, фронтальна ж акустична система під`єднується тоді до внутрішніх підсилювачів ресівера. Буде трохи гірша якість, більше нелінійних спотворень у звуці, але цілком прийнятний варіант.
     Наступний крок у здешевленні проекту - повна відмова від сабвуфера та підсилювача. Такий крок, звісно, приведе до збідніння звучання, але якщо коштів не вистарчає катастрофічно... Тут головне не почати шукати дешевих замінників - від недорогих активних пародій на сабвуфери до овальних динаміків 6х9 дюймів в задній поличці. Це не правильно - мучитись потім за свої ж гроші. А те, що можна не мучитись, слухаючи оте гудіння, я не повірю. 6х9, правда, може виступати в ролі такого собі ерзац-сабвуфера, якщо ваш автомобіль седан. Їх можна тоді акустичним фільтром підрізати зверху на 120...150Гц, заставивши таким чином відтворювати лише низькі частоти. Але при такому підході доведеться змиритися з локалізацією низьких частот в задній частині автомобіля, ну і з відсутністю "самого низу" теж. Напевно таки краще не тратитись на половинчаті рішення, а трохи зачекати і підзбирати кошти на повноцінну реалізацію аудіо системи.
     Попри невеликий бюджет системи обов`язковим є якісне виконання силової та аудіопроводки з дотримання усіх правил техніки безпеки. Тому що помилки, чи навмисна халатність тут можуть, на жаль, вилитись в необхідність застосування вогнегасника.
     Для ілюстрації сказаного пропоную переглянути декілька фото, що ілюструють бюджетні проекти в різних автомобілях.

     Таврія (Славута)

     На першому фото мідбасові динаміки, встановлені в акустичному оформленні "закритий ящик" в кік-панелях автомобіля.

     На наступному - твітери в спеціально виготовлених подіумах на стійках лобового скла. Таке розміщення є одним з найкращих з точки зору акустики, а декоративне оформлення, хоч і не обов`язкове, твітери можна просто прикрутити, чи на двосоронній скотч приклеїти, проте аудіо система повинна радувати не лише вуха, але й очі. Навіть, якщо вона цілком бюджетного рівня.

     Заводські грилі, досить недолугі на вигляд, замінено на більш зграбні, вписані в дизайн дверей сітки, які одночасно значно краще пропускають звукові хвилі.

     Твітери теж на перероблених стійках лобового скла, на подіумах, що забезпечують не лише можливість більш вдалого з декоративної точки зору, але й правильно з акустичної способу встановлення.

     Фронт під`єднаний до магнітоли, яка найбільш вдало вписується в дизайн приборної панелі, та забезпечує потрібні функціональні можливості - читання CD-R та CD-RW, mp3, wma, флеш-накопичувачів.

     Фронтальна система теж 2-компонентна, мідбаси ховаються під заводськими картами на внутрішніх подіумах, в підготовлених дверях. Твітери в заводських стійках, де було тільки висверлено отвори. А прилягання без зазорів забезпечено доробкою самих твітерів, вірніше, їх монтажних "стаканів", - шляхом термічної обробки з подальшим шліфуванням та фарбуванням.

     Підсилювач змонтовано в багажнику, в ніші, на спеціальному потужному кронштейні.

     Також в автомобілі присутня тилова аудіо система (адже ресівер двд), виготовлена на коаксиальних динаміках тієї ж серії, що і фронтальна акустика, і встановлених в задній поличці, в заводських, проте дороблених місцях. Ну і, звісно, паралельно зроблено віброізоляцію салону, бо усі сучасні машини мають зовсім незадовільну заводську шумоізоляцію.