Новини      

     
Студія     
     
Складові звуку     
     
Компоненти     
     
Оформлення     
     
Hi-End проекти     
     
Hi-Fi проекти     
     
Прості проекти     
     
Шумоізоляція     
     
Чемпіонат     
     
Контакти     
     
Партнерство     
     
     
     
     
 

Безкомпромісний Hi-End. BMW 5

     Є на світі категорія людей, які хочуть отримати максимум від тих речей, які є для них важливими. Нижче мова піде про такий аудіо проект в автомобілі БМВ серії 5.
     До мене автомобіль побував, за словами власника, не в одній студії, проте задоволення від результату не було, що не дивно - до таких проектів неможливо застосовувати загальний масовий підхід, тому що кожна така система індивідуальна, вимагає серйозних розрахунків, експериментів, багато часу на зведення в одне ціле великої кількості дрібних деталей мозаїки, без чого буде просто набір різнокольорових шкелець без будь-якого змісту.
     Завдання на проект одне - максимально точна передача звучання живих інструментів, відтворення атмосфери запису.
     Апаратура вибиралась відповідна. Не найдорожча, бо далеко не все золото, що блищить, але та, яка здатна означену натуральність звучання забезпечити. На роль головного пристрою було декілька претендентів: McIntosh MX406, Denon DCT-1 та Addzest 9255 Limited edition. Denon порадував дуже рівним, красивим звучанням, проте з дещо солодкавим присмаком, Addzest в версії limited звучав теж гідно, уже більш натурально, але в деяких дрібних відтінках переміг McIntosh, не даремно він досі є спрвжньою легендою, винісши уже більше 10 років назад звучання автомобільних аудіо систем на височенний рівень. Ну і, очеводно, ні про які звукові процесори навіть мова не йшла, оскільки вони, даючи можливість легко і точно позводити фази, вибудувати чітку віртуальну сцену, крадуть зі звучання життя, роблячи його математично точним, але мертвим.
     Питання вибору акустики було значно складніше. Тут все завжди вирішує салон автомобіля, який в даному випадку дуже жорстко обумовив схему: 2-смугова. Середньочастотні динаміки ставити нікуди - з акустичної точки зору, звичайно. Але це не є зле, як могли б подумати аудіолюбителі, які не раз читали в інтернеті, що верх еволюції - це 3-смугова система. Насправді, 2-смугова завжди буде звучати чистіше, більш цілісно. Хоча налаштувати її складніше, адже за діапазон низьких та середніх хвиль відповідають одні мідбасові динаміки, а принцип зведення фаз для діапазонів НЧ та СЧ дещо відмінний. Крім того далеко не простою є задача знайти динамік, який впевнено, без огріхів відтворить увесь цей широкий діапазон. Вибір можна сказати полегшувався тим, що реально якісної акустики такого рівня дуже мало - з одного боку вибирати легше, мало претендентів, але з другого сумно, коли усвідомлюєш, що світ заполонює ширпотреб чим далі, тим більше. Вибір власника автомобіля - Morel Supremo 6, і це хороший вибір. Хоча, напевно, дані динаміки одні з найскладніших в установці, вони вимагають індивідуального підходу в кожному конкретному випадку.
     З підсилювачами проблем було менше, потрібне було щось наближене до А-класу, з високим струмом спокою, грамотною схемотехнікою. Знову ж, вибір дуже вузький, такої апаратури одиниці. І підсилювачі McIntosh серед цього вибраного кола. Ну а оскільки уже і головний пристрій теж Мак... Отже, на фронтальну акустичну систему працюватиме MC 420, на сабвуфер MC 431.
     Із усього зробленого в автомобілі попередніми установщиками уваги заслуговувало лише акустичне оформлення мідбасів - в передніх дверях для них з композитних матеріалів було відлито закриті ящики об'ємом 10 літрів. Що цікаво, цей єдиний достойний компонент робив фахівець не з автозвуку, а з авіамоделювання :) Єдине, що довелось доробити - це посадочні місця для динаміків, віддаливши їх від задньої стінки і винісши дещо ближче в салон. На наступній групі фотографій двері після їх розробки авіамоделістами і подальшої декоративної обробки установщиками караудіо.

       

     А усе решта довелось переробляти цілком заново. Найбільше мороки було з твітерами - через дві причини: їх значний розмір та козирьок панелі приборів. Оскільки в БМВ стійки лобового скла широкі, навіть такі великі високочастотники поставити на них проблем не було б, якби не уже згаданий дуже високий козирьок. Він "розбивав" центральний образ на складові, розкидуючи його по всьому лобовому склу. Тиждень велись пошуки найбільш підходящого місця розташування, і це зрештою вилилось в наступну конструкцію:

       

     Тут враховано все: кути довороту, осі випромінювання, здатність до подальшого зведення по фазах з низькочастотними динаміками... І конструкція подіумів теж не лише декоративне оформлення, вони несуть і певне функціональне навантаження. Їх форма по-перше така, що створює ілюзію дещо менших, ніж насправді, розмірів динаміків, а, по-друге, забезпечує доступ повітря від сопел каналів вентиляції для обдуву бокових вікон. Ну і звісно форма повторює ті чи інші обриси існуючих деталей інтер'єру, щоб не виділятися інородним тілом. Обтягнуті стійки та подіуми згідно з загальною концепцією світло-сірою та чорною алькантарою і чорним, з фактурою, повністю ідентичною фактурі заводського пластику шкірзамінником. Ну а загальна концепція використаних матеріалів, раз уже зайшла мова про неї, це алюміній, алькантара та вініл, поєднання солідного холодного блиску благородного металу, дорогої м'якості алькантари та баварської традиції.
     Щоб завершити розповідь про фронтальну акустичну систему, наведу фотографії дороблених дверей. Було виготовлено інші декоративні вставки, призвані захищати більше висунуті в салон динаміки, та замінено явно випадаючі з загальної концепції вставки під дерево на перетягнуті алькантарою. Правда, двері все ще не завершені саме в декоративному плані, але це вже було відставлено на майбутнє.

       

       

     Хоча ні, завершувати розповідь про фронт ще рано, залишилось згадати про розділюючі фільтри та твік компонентів. В першій редакції системи (все робилося в декілька етапів) було реалізовано поканальне підключення динаміків з пасивним (перший порядок) поділом. Та попри явні переваги даної системи в можливості тонкої підгонки рівнів, були проблеми в звучанні, пов'язані з таким підключенням - деяке перевантаження твітерів в низу діапазону, таке характерне похрипування. Збільшення частоти розділу рятувало, але звучання при цьому ставало скучнішим. Також була проблема в басовому діапазоні - підсилювачу не вистарчало контролю над мідбасами, як наслідок низькочастотний гул. Вирішити проблеми вдалося під час останнього заїзду автомобіля. Поканальна схема була замінена на стандартну дво-смугову, з пасивним поділом на кросоверах послідовного типу (дуже хороша річ, але надзвичайно складна, бо, по-перше не рахується, досвід в підборі номіналів дає значно більше, ніж формули, а, по-друге, їх можна застосувати тільки з компонентами, які мають ідеальну АЧХ на частоті розділу, в інших випадках переваги даних фільтрів нівелюються, а деякі недоліки залишаються). Після двотижневих експериментів, коли від музики уже вивертало, фільтри були готові. Як наслідок, у всіх, хто після цього слухав автомобіль, складалось враження, що звучать не по два динаміки на канал, а один, широкосмуговий, настільки вдалось "зростити" компоненти. Чіткішим стало також фокусування образів. Елементна база фільтрів: котушки хенд мейд і старі військові конденсатори (на жаль, таких тепер уже не випускають).
     З мідбасами розбиратись довелось крутіше. Просто опір 4 Ом, такий розповсюджений в автозвуці, не дуже підходить серйозним підсилювачам, кажучи простою мовою, їм нема на що опертися. Вдалося майже повністю вирішити проблему з допомогою доробки кросоверів, але таке рішення мені не сподобалось з точки зору концепції безкомпромісного хай-енду :), тому мідбаси поїхали до знаного фахівця для перемотки. Тепер вони 5,4 Ом, як наслідок, увесь гул зняло, як рукою. Контроль басу чудовий, фактура, через яку і вибрано було дані компоненти, тепер на ховається в низькочастотних неконтрольованих призвуках, і просто потрясає уяву. Шкода, що не вдалось завершити до тернопільського та львівського етапів чемпіонату України з автозвуку, машину з таким звучанням показати людям не соромно :)
     Тепер про джерела звуку. В множині, тому що їх в автомобілі два: головний пристрій McIntosh MX406 та ченджер McIntosh MCD4000. 406-й потрібно було встановити на торпедо, але в БМВ проблема та, що дизайн дуже строго вивірений та додержаний в консервативних німецьких традиціях. Будь-яке втручання може призвести до краху загальної картини. Добре, коли в автомобілі стоїть касетний програвач, викидаємо його, робимо (чи купуємо) перехідну рамку... Тут же стояла навігаційна система, як наслідок, місця на приборній панелі для тюнера нема. Після довгих роздумів та розгляду усіх імовірних варіантів разом з власником автомобіля було прийнято рішення - принести в жертву центральні повітрєпроводи системи вентиляції і замість них поставити легенду. Сказати просто, зробити... Головний пристрій повинен вписатися в стриманий німецький дизайн, бути помітним, проте не виділятися. Довелось попрацювати над цим.

       

     Питання встановлення ченджера переросло в проблему, коли була відкрита упаковка. Таку красу, за словами власника, ховати в багажник не можна :) Довелось знову напружити фантазію. А спробуйте таки немаленький пристрій встановити в салоні легкового автомобіля, щоб і красиво, і не заважало, і доступно. Знову перебір варіантів і рішення: переробка заднього підлокотника. Нижче фото, зроблені смартфоном в процесі встановлення - там ченджер ще не до кінця встановлений на своє місце і бракує гриля сабвуфера. Остаточні знімки на плівці, яку я, як виявилось, ще досі не проявив.

       

     Тепер настав час заглянути в багажник, до підсилювачів, фільтрів та сабвуфера. Оскільки для перевезення картоплі та інших речей повсякденного вжитку машину ніхто використовувати не планував, виконано все в світлих тонах, які тільки підкреслюють і виділяють чорний McIntosh.

       

     А так виглядає те, що ховається під алькантарою:

       

     По центру гідне місце займає підсилювач фронту, McIntosh MC420. Його, до речі, теж було дещо модифіковано - перероблені фільтри, вірніше, змінені частоти зрізу, щоб можна було від гріха подалі підрізати мідбаси нижче 40 Гц. Праворуч від нього MC431, до якого підключений сабвуфер, виконаний на динамічній головці, перевіреній часом та багатьма інсталяціями - Helix P10. А ліворуч розділювальні фільтри фронтальної акустичної системи. Не всі їх компоненти видно, деякі приховані на зворотній стороні плати :)

       

     А це конденсаторні батареї загальною ємністю 0,25Ф, виконані з набору електролітичних конденсаторів, що, як відомо, куди краще, ніж один великий, а також проводка, авіаційні запобіжники (на них спад напруги менший, ніж на тих, що звикло застосовуються в автозвуці), та різні реле для запуску додаткових пристроїв: активного фільтру, вентиляторів охолодження.

       

     Ще один цікавий елемент системи - активний фільтр сабвуфера, автор його Halin. Цей пристрій допомагає більш точно звести по фазі сабвуфер з фронтом, а також тонко налаштувати частоту зрізу сабвуферної ланки. Що слід відзначити, даний пристрій повністю аналоговий - це важливо для якості звуку.
     Ще раз вернемось в салон автомобіля. Як уже згадувалось, використані консервативними баварцями вставки під дерево вносили досить відчутний дисонанс в загальну ідею інсталяції, тому усе це "дерево" було обтягнуто чорною алькантарою.

       

     Що ж, проект вдався. Стиль виконання витриманий в так улюбленій мною дорогій простоті, коли ніщо не відволікає від прослуховування музики і не мозолить очі своєю недоречністю. По звуку це теж дуже достойний автомобіль, який просто хочеться слухати, слухати, слухати...